— Офіційна програма, Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», 2003

Історія про заборонене кохання, створена на основі двох народних переказів 15-16 століття – українського та кримськотатарського.

Покинутий своїми братами під час утечі з полону козак опиняється під загрозою смерті. Але неочікувано його рятівницею стає татарська жінка. Так, на межі двох ворожих світів народжується кохання: татарка потайки одружується з козаком і дає йому тюркське ймення Мамай. Але коли їхня таємниця відкривається, доля знову розлучає закоханих.

В основу фільму покладено українські та кримськотатарські легенди. Перша – «Дума про трьох братів азовських», українська пісня, яка в 16 столітті передавалася з вуст в уста кобзарями, та згодом була занотована Миколою Лисенком та Григорієм Квіткою-Основ’яненком. Друга – епос тюркських народів, зокрема кримських татар, «Пісня дервіша про трьох доблесних мамлюків», де мова йде про трьох братів, які залишили службу найманцями, почувши плач Золотої Співочої Колиски. І третя – написана самим режисером історія про татарську жінку, яка виходжує молодого козака, знайденого при смерті. Ім’я цього козака – Мамай.

«Мамай» – дипломний фільм випускника Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Олеся Саніна, майстром якого був легендарний український режисер Леонід Осика. Тож не дивно, що «Мамай» – це також і доволі особиста історія, адже ще з дитинства Санін захоплювався українською історією та фольклором, а згодом і сам серйозно зайнявся кобзарством. В період малокартиння 2000-х «Мамай» став не лише рідкісним українським фільмом, але й фільмом, що радикально виділявся своїми пошуками національної ідентичності.

Текст надано Довженко-Центром