— Офіційна програма, Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах, 2018

— Офіційна програма, Одеський міжнародний кінофестиваль, 2018

— Національна кінопремія «Золота дзиґа», 2020 — Найкраща чоловіча роль другого плану (Віктор Жданов), Найкраща операторська робота (Вадим Ільков), Найкращий звук (Борис Петер)

— Номінації за Найкращі повнометражний ігровий фільм і актора, Національна премія кінокритиків «Кіноколо», 2018

— Гран-прі, Єреванський міжнародний кінофестиваль «Золота абрикоса», Вірменія, 2018

— Гран-прі, Сплітський кінофестиваль, Хорватія, 2018

— Гран-прі, Міжнародний кінофестиваль у Рабаті, Марокко, 2018

— Спеціальна відзнака журі конкурсу повнометражних режисерських дебютів, Індійський міжнародний кінофестиваль у Гоа, Індія, 2018

— Національна премія кінокритиків «Кіноколо», Україна, 2018 — номінації за Найкращий повнометражний ігровий фільм («Вулкан») та Найкращого актора (Сергій Степанський)

— Та інші відзнаки та участь у міжнародних кінофестивалях

Лукас – перекладач місії ОБСЄ, яка в пошуках доказів російської агресії приїздить на межу з Кримом. Коли службова машина дивним чином ламається, він зникає у степах українського півдня. Так він опиняється в абсурдному світі провінції: тут усе відірване від логіки, в людей нема ні зарплати, ні президента, ні поліції, а для непристосованих до місцевих порядків кожен день може стати останнім.

Спочатку Роман Бондарчук планував створити документальний фільм про рідний край, де в центрі сюжету мало бути спостереження за життям місцевого жителя. Проте поступово на цю історію почали накладатися численні розповіді інших жителів краю, а Бондарчук вирішив зробити з цього ігрове кіно, де поруч із документальними замальовками важливе місце посів би магічний реалізм та абсурдизм. Так вийшла доволі особиста стрічка, в якій відчувається велика любов до рідного краю і яка, разом із тим, органічно продовжує поетичні традиції українського кіно, закладені ще Довженком.

Текст надано Довженко-Центром