— Найкращий повнометражний ігровий фільм, Найкращий сценарій, Найкращий режисер, Найкращий актор, Відкриття року, премія «Кіноколо», 2022

— Найкращі фільм, Найкраща режисерська робота, Найкраща операторська робота, Найкращий сценарій, Найкраща робота художника-постановника, Найкраща чоловіча роль, Найкраща жіноча роль другого плану, Найкращий дизайн костюмів, Найкращий грим, Найкращі візуальні ефекти, Відкриття року, премія «Золота дзиґа», 2023

— Програма «Фокус: Україна – Велика Британія», Київський тиждень критики, 2022

— Ґран-Прі «Золотий Скіфський олень», Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», 2022

— Двотижневик режисерів, Каннський кінофестиваль, 2022

Леонід повертається із заробітків в рідне буковинське село на зимові свята. Дружина вмовляє більше нікуди не їздити, та й син Назар не хоче відпускати батька. Хлопець обирає ризикований спосіб завадити від’їзду – намагається спалити документи. Через необачність підлітка спалахує пожежа. Леонід обіцяє компенсувати усі збитки. Грошей на це піде чимало, тож він згадує часи, коли більшість місцевих знало його не як добропорядного сім’янина Леоніда, а як Памфіра, якому немає рівних у контрабанді та незаконному перетині кордону.

Один із найуспішніших українських фільмів останніх років, який отримав визнання в Україні та за її межами (прем'єра стрічку відбулася на Каннському кінофестивалі). Зафільмований в мальовничих Карпатах, «Памфір» неодноразово називали послідовником традицій «Тіней забутих предків». Водночас фільм Сухолиткого-Собчука майстерно балансує між образністю та реалізмом, між жанровим та етнографічно-поетичним кіно.

Текст надано Довженко-Центром