Від приватного детектива пішла кішка. У ту ж ніч до нього приходить старий друг, який просить підкинути його до Тіхуани. Наступного дня дружину друга знаходять мертвою, а на порозі в детектива з'являються поліцейські. Куратор фестивалю Сергій Ксаверов : Екранізація роману Реймонда Чандлера «Довге прощання» – листівка, надіслана у минуле, меланхолійне прощання із нуаром Золотого Віку Голлівуду, невід’ємною частиною якого був цей письменник та сценарист. Хоча нуар за визначенням був жанром песимістичним та демонстрував хиткість моралі та хоч якихось правил урбаністичного пекла XX століття, фільм Олтмена остаточно деконструює цей кіножанр за допомогою його класичного герою, приватного детектива Філіпа Марлоу, якого переносить у Голівуд 70-х та відправляє на пошуки вбивці дружини його друга. Цей, напевно, перший Lo-Fi фільм в історії голлівудського мейнстриму й виглядає як стара листівка. Унікальний вигляд «Довгого прощання» був досягнутий переекспонуванням негативу плівки оператором Вілмошем Жигмондом, що було вкрай ризикованим процесом, який міг зруйнувати вже знятий фільм.