— Приз журі, Каннський кінофестиваль, 2024

— Приз за найкращу жіночу роль ансамблю Селени Гомес, Зої Салдани, Адріани Пас та Карли Софії Ґаскон, Каннський кінофестиваль, 2024

Рита — адвокатка, яка почувається на роботі не у своїй тарілці. Її компанія любить великі гроші, тому часто допомагає злочинцям уникнути відповідальності. Але одного разу героїня отримує несподівану пропозицію. Вона має допомогти лідеру наркокартелю піти з кримінального світу й реалізувати неймовірний план втечі: ставши жінкою, як він завжди й мріяв бути.

Кураторка Анна Дацюк про фільм:

Частий гість Канського кінофестивалю, Жак Одіяр, здається, з кожним новим фільмом впевненіше жонглює жанрами - романтична меланхолія “Іржа та кістки”, емігрантська драма “Діпан”, іронічний вестерн “Брати Сістерс”. Новий фільм французького постановника - новий виклик (за який йому віддячили у Каннах призом жюрі) і нова вправа у жанровому симбіозі: іспаномовний мюзикл, а точніше - поп-опера у чотирьох актах. В основі “Емілії Перес”, здавалося б - історія спокути на тлі кримінального Мехіко, але Одіар впевнено нанизує на нитку сюжету соціальний коментар, питання гендерної ідентичнсті, історію палкого кохання, кримінальний нуар, альмодоварівський кемп у дусі теленовел та потужну ескалацію у фіналі. В такому випадку мюзикл з танцювальним постановками - єдиний формат, у якому могла би існувати ця історія. Тож свої найкращі репліки акторки цього кіно співають крізь сльози, злість та рідкісні моменти спокою. Зої Салдана, Селега Гомес, Адріана Пас, та головне відкриття фільму - трансгендерна акторка Карла Софія Ґаскон, тримають на власних плечах трагедію, де майже не знайшлося місця для чоловіків та напівтонів. Це той випадок акторського ансамблю, в якому виконавиці по-сестринськи “пасують” одна одній статус головної героїні. Результатом стає спільна нагорода Канн за “Найкращу жіночу роль”.