— Національний реєстр фільмів США, 1999
— Номінації на Премію «Оскар» за Найкращі чоловічу роль другого плану та оригінальний сценарій», 1990
— Номінації на Премію «Золотий глобус» за Найкращі драматичний фільм, режисерську роботу, сценарій та чоловічу роль другого плану, 1990
— Офіційний конкурс, Каннський кінофестиваль, 1989
Один із найкращих фільмів за версією журналів Empire, Variety, Entertainment Weekly та газет The New York Times і The Guardian відзначає 35-річчя.
Найспекотніший день літа. Одночасно зі зростанням стовпчика термометра закипає кров мешканців Брукліну. Місцева піцерія, яку тримає італо-американець, стає епіцентром расової напруги. Дрібне непорозуміння обертається великим конфліктом, а між двох вогнів опиняється Мукі — чорношкірий працівник закладу.
Куратор фестивалю Сергій Ксаверов про фільм:
«Сподіваймося, що цей фільм не буде йти у кінотеатрі біля вас.»
Хоча така реакція одного з критиків після виходу цього фільму не є типовою, вона чудово передає побоювання расових бунтів, що неоднократно були висловлені публічно після виходу цього фільму. Спайк Лі, вочевидь, не мав намірів лагідно «інтегрувати» чорну культуру, як це робило голлівудське кіно рейганівських 80-х через сюжети «білий коп-чорний коп» або комедії з Едді Мерфі. Він зібрав всю свою любов і ненависть, щоб розповісти історію одного дуже спекотного дня в італійській піцерії у Гарлемі, навколо якої перетинаються, а іноді болісно стикаються, всі представники мультиетнічного населення цього фільму.
Історія кіно США і до цього знала різкі й навіть войовничі стрічки, зафільмовані темношкірими режисерами і присвячені положенню темношкірого населення в США. За Спайком Лі безперечно стояли Оскар Мішо, Оссі Девіс та Мелвін Ван Піблз, але мейнстрім завжди знаходив способи тримати їх роботи в культурному гетто, дискредитуючи його як експлуатаційне кіно або нехтуючи ним як технічно неоковирним.
«Роби як треба» був фільмом, який неможливо було ігнорувати. Він зберіг емоційний заряд своїх попередників, але його режисер вільно говорив будь-якою кіномовою, спираючись на все багатство світової кінокультури. І як говорив.
