— Національний реєстр фільмів США, 2022

— Драматичний конкурс, Міжнародний кінофестиваль «Санденс», 1988

Балтимор, 1962 рік. Підлітка Трейсі несподівано стає зіркою популярного телешоу. Дівчина вирішує використати свою нову славу для боротьби за расову інтеграцію на телебаченні. Попри опір продюсерів-расистів та конкуренток, Трейсі та її друзі розпочинають музичну революцію, яка сколихне все місто.

Куратор фестивалю Сергій Ксаверов про фільм:

«Якщо вони не можуть тебе позбутися, згодом ти почнеш їм подобатися,» – так описував наприкінці 1980-х років Джон Вотерз свої відносини з американською мейнстримною публікою. «Лак для волосся» безперечно був кроком самого Вотерза до мейнстриму – на відміну від попередніх робіт, в цій він вже не намагається нікого шокувати – лише розсмішити. Втім, успіх цього фільму засвідчив наявність значної аудиторії, що готова була споживати «гарний поганий смак», як характеризував свої роботи сам Вотерз.

«Лак для волосся» зрештою став найбільш відомою роботою режисера, але переважно завдяки його популяризації через бродвейський мюзикл і голлівудський римейк 2007 року. Мейнстрім легко знайшов ті опорні точки, через які він міг мати справу з таким матеріалом. Історія «охайно округлої» Трейсі Тернблад на танцювальному телешоу у Балтіморі на початку 60-х років та її боротьба проти расової сегрегації на ньому мала все, щоб бути перетвореною на легкий мюзикл з меседжем. Що, власне, і сталося. Оригінальний «Лак для волосся», однак, є чимось, що ані скопіювати, ані повторити не є можливим