Показ о 19:30 відбудеться за участі команди фільму

— Спеціальна відзнака національного конкурсу за Найкращу жіночу роль, Одеський міжнародний кінофестиваль, 2023

— Програма «Панорама», Берлінський міжнародний кінофестиваль, 2023

За рік до розпаду Радянського Союзу. Кіра (17 років) виходить з підліткового віку в доросле життя в той самий момент, коли Україна виходить з радянського рабства в невідомість. Разом вони — Кіра та її країна — вперше спробують усе — смішне, небезпечне, бунтарське — як і кожен підліток. Шлюб її батьків розпадається, Батьківщина стикається з несподіваним викликом реформації, а Кіра повинна зробити крок у новий світ юнацтва і зіткнутися з руйнуванням свого дитинства.

Кінокритикиня Ельжбета Ользацька про фільм:

Початок 90-х у Києві. Разом із головною героїнею Кірою, дочкою українського режисера та студенткою театрального училища, ми спостерігаємо за тривожністю, хаосом та нервозністю, що супроводжують розпад Радянського Союзу. На задньому плані радіо безпристрасно висвітлює кризу. У трамваї везуть відрубану голову статуї Леніна. Люди стоять у чергах, навіть не знаючи, чого вони чекають, а на занепалій кіностудії кінематографісти напиваються і звинувачують один одного в конформізмі. 

Ті роки – період економічної лібералізації та послаблення прикордонного контролю, що відкриває вільний потік нових товарів, таких як джинси, VHS-касети з голлівудськими фільмами та жувальні гумки, які можна придбати на чорному ринку біля залізничних колій. Нарешті, це період великих можливостей і нових починань, які можуть змусити героїв фільму відчути запаморочення. 

У цьому історичному контексті сімейна криза вириває Кіру з її безтурботної юності та змушує її подорослішати. Розлучення її батьків похитнуло її відчуття безпеки. Неважко помітити, як ці особисті проблеми віддзеркалюють хаос у суспільній сфері.і. Це резюмується в сухій лекції з соціології, коли вчитель наполягає на тому, що щасливі сім’ї створюють щасливу державу. Однак Кіра замість того, щоб робити нотатки, малює каракулі у своєму зошиті. Її більше тягне до практичного досвіду, ніж до теорії. Молода жінка, затиснута між своїми ідеалістичними амбіціями та суворими реаліями дорослого життя, бореться з труднощами перехідного періоду і шукає відповідь на питання: «Чи хтось мене любить? І що це взагалі означає?»

Фільм, знятий режисеркою Тонею Ноябрьовою та натхненний її біографією, насичений деталями, які допомагають нам зрозуміти як атмосферу Києва часів трансформації, так і щирість бажання молодої жінки жити власним життям, а не просто грати за сценарієм. Експресивна Карина Химчук чудово справляється з цією роллю. Відсутність професійного досвіду вона компенсує автентичністю в передачі безкомпромісної енергії молодості та чутливості при контакті з інколи бездушним світом дорослих.

«Ти мене любиш?» — фільм про дорослішання першого покоління незалежної України, та його пошук ідентичності та свободи на тлі ретельно реконструйованого українського повсякденного життя 1990-х.