Екранізація роману Артема Чеха «Хто ти такий?».

Історія Тимофія та його стосунків із людьми, всупереч, і завдяки яким він дорослішав в 1990-ті. Фелікс, співмешканець його бабусі, колишній контррозвідник і глибоко травмована різними війнами людина, зіграв у житті підлітка особливу роль. Минуть роки, і Тимофій зможе «поміряти його взуття» і навчитися прощати.

Українська з англійськими субтитрами.

Куратор програми «Фокус: Україна – Велика Британія» Річ Клайн:

У своїй розповіді про події 90-х«Я і Фелікс» використовує теплий гумористичний підхід, який додає разючого резонансу дослідженню впливу війни та конфлікту на покоління. Повнометражний ігровий дебют Ірини Цілик ніби став продовженням стрічки «Земля блакитна, ніби апельсин» 2020 року, яка отримала нагороди Санденсу і Берлінале. Фільм не перебільшує з зображенням тем, дозволяючи ідеям виникати з незвичайних моментів. Уникаючи звичних трюків coming-of-age жанру, Цілик також сповнює сцени музичними ритмами та великою дозою чорного гумору.

У центрі — юний допитливий Тимофій, якого дитиною, підлітком та дорослим грають Андрій Чередник, Владислав Балюк та Володимир Гладкий відповідно. Непорозуміння починаються, коли його бабуся Ліда (Галина Веретельник-Стефанова) приводить додому свого нового хлопця Фелікса (Юрій Іздрик), чим дуже дратує Олю — маму Тимофія (Анастасія Карпенко). Але хлопець захоплюється розповідями Фелікса про афганську війну та про те, як той долає посттравматичний стрес, граючи класичну музику на піаніно. Тимофій бачить у Феліксі фігуру більш уважного батька, ніж його справжній втомлений від життя тато (Андрій Ісаєнко).

Цілик написала сценарій разом зі своїм чоловіком Артемом Чехом за мотивами його автобіографічного роману. Тому фільм наповнений глибокими деталями, які роблять героїв та ситуації яскравими і такими, що дозволяють побачити радощі людей, життя яких перевернула війна. Потужні спогади 90-х надають фільму майже позачасової якості, проводячи несподівані паралелі з теперішніми подіями. Оператор В’ячеслав Цвєтков і монтажер Іван Банніков змогли показати декорації та локації з відчуттям краси та природної енергії, і в дещо ексцентричному візуальному стилі це спрацювало наповну.

Оскільки персонажі засновані на своїх типажах, актори могли отримати трохи задоволення під час роботи, додаючи дотепних жартів, одночасно знаходячи іскри для почуттів. Наприклад, Фелікс називає Тіму «сержантом», а сам часто скидається на виконавця секретного завдання, тоді як підлітка Тимофія критикує його дівчина Тома (Олександра Семенко), тому що хлопець думає лише про залицяння та поцілунки. У таких взаємодіях Цілик і Чех майстерно й тонко вплітають реальну емоційну глибину. Це надає фільму вільної автентичності, яка виходить за межі місця та часу.

«Я і Фелікс» був завершений до подій 24 лютого, і Цілик уже працювала над новою драмою, а також над документальним есе, що досліджує екзистенційну напругу між росією та Україною. Вона вважає, що для українських творців важливо мати можливість говорити прямо. «Чи можливо писати вірші після Освенцима? Як знімати фільми після Маріуполя?» — сказала Цілик нещодавно в інтерв’ю Screen Daily. «Моє завдання — розповідати історії світові. Я вважаю, що це важливо, і я знаю, що мовчання також може бути різновидом злочину».