— Двотижневик режисерів, Каннський кінофестиваль, 2022

— Національна конкурсна програма, Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», 2022

— Нагорода Palic Tower за Найкращу режисуру та Спеціальна відзнака, Фестиваль європейського кіно в Паличі, 2022

Події розгортаються на західній Україні напередодні традиційного карнавалу Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Коли його син влаштовує підпал у молитовному домі, герой змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

Українська з англійськими субтитрами.

Кураторка програми «Фокус: Україна – Велика Британія» Ріта Ді Санто:

У дусі сучасної казки, стрічка розповідає історію про Леоніда на прізвисько Памфір, такого собі ніжного велетня, колишнього контрабандиста, який намагається стати на правильний шлях, але якого затягує вир насильства.

Розташоване на кордоні з Румунією село на Буковині, де живе Памфір, готується до візуально вражаючого дійства Маланки — дикого, язичницького ритуалу за участі чоловіків у солом’яних костюмах та яскравих дерев’яних масках. Леонід, пообіцявши своєму 12-річному синові Назару, що вони відсвяткують Маланку разом, повертається з Польщі додому. Але туманне минуле чоловіка намагається його наздогнати.

Це фільм, сповнений навіювань, починаючи з українського карнавалу, обряду предків, який відновлює зв’язок із природою через демонічні маски, що змінюють тих, хто їх носить. Постійно присутнє відчуття наближення трагедії та моменти, коли ви буквально вибухаєте емоціями та сповзаєте зі свого крісла.

У стрічці добре промальовані персонажі та неймовірна мізансцена. Перший та останній кадри позбавляють дару мови, вони охоплюють цілий світ. Вони справді безцінні. 

Фільм перенесе вас у чарівні і таємничі час і місце. Примітною є еротична сцена, в якій Леонід знаходить момент близькості з дружиною. Ми часто бачимо красиві сцени сексу у фільмах, але тут зображено більше ніж секс, є бажання, любов, пристрасть.

Сміливий і хоробрий, як і його головний герой, «Памфір» захоплює своїми образами, а від останнього візуального маркеру по спині пробігають мурашки. Яскраві кольори й текстури підкреслюють гарне обрамлення та творчий сценарій. 

Ліс, що недалеко від села, — казковий сетап для всіх подій, як і самі мешканці села, що їздять на конях, возах, дивних велосипедах (машини є лише в лиходіїв, а туман робить мотиви дій прихованими. Обличчя акторів такі реалістичні та природні. Леонід у виконанні Олександра Яцентюка особливо харизматичний і має голос, що проникає прямо в серце.

«Памфір» — неймовірний дебют, майстерний фільм із розширеними лініями, які не бувають нудними чи інертними. Навпаки, вони дають нам неймовірно динамічний фільм. Навіть у моменти роздумів, деякі сцени проникають під шкіру, оскільки містять величезну силу уяви. Фільм вирізняє його атмосферність і напруженість, те, як Дмитро Сухолиткий-Собчук крок за кроком веде вас маленьким селом як мікрокосмом сучасного світу, сп’янілого масштабним злочином. Світ, у якому панують хулігани, звідки чесні люди можуть лише втекти. Чудова фінальна сцена — це не щасливий кінець, де всі живуть довго і щасливо, а повне надії завершення. Шлях до кращого світу — це сила мріяти і продовжувати рухатися вперед. Чекаємо на інші фільми Сухолиткого-Собчука.