Дві історії з життя Івана Дідуха, галицького селянина початку XX сторіччя, якого зубожіння виганяє у Канаду. Об’єднуючи два не пов’язані між собою оповідання Василя Стефаника, це споглядальний та кінетичний, п’янкий та відсторонений шедевр Леоніда Осики виглядає сьогодні як екзистенційна драма про втрату самоідентифікації та суворі жертви задля її утримання. Сергій Ксаверов