— Офіційна програма, Каннський кінофестиваль, 2026

Амбітна молода режисерка Кріс отримує шанс перезапустити франшизу жахів «Табір Міазма» – культовий фільм, що перетворився на конвеєр беззмістовних сиквелів. За натхненням постановниця рушає на пошуки Біллі – актриси, яка зіграла єдину вцілілу героїню першого фільму, а тепер роками живе відлюдницею просто на території того самого табору. Їхнє знайомство стирає межу між сценарієм і реальністю, затягуючи обох у кривавий світ бажання, страху, шаленства та одержимості.

Кураторка фестивалю Анна Дацюк про фільм:

У фільмах Джейн Шонбрун мерехтіння телевізійного екрана — дуже прикладний інструмент самопізнання та болісної терапії. У ʼʼTeenage Sex and Death at Camp Miasmaʼʼ таким інструментом стає забута слешер-франшиза з літнім табором, озером, final girl та маніяком Little Death. Втім, не плутайте цей «фільм у фільмі» з іронічною деконструкцією «П’ятниці, 13-го» (або ж будь-якого іншого сексі-горору). Тому що насправді перед нами історія про бажання та сором, у якій Шонбрун більше не цікавить дисфорія «I Saw the TV Glow» — лише чистий екстаз.

Маніяк виходить з озера, кров б’є гротескними фонтанами, трек Counting Crows озвучує різанину, а Джилліан Андерсон із декадентською грацією Норми Дезмонд пояснює сутність слешера двома словами: «плоть і рідини». І все ж дивитися це кіно — неначе читати щоденниковий запис. Настільки особистим та інтимним слешер, здається, ще не був.