– Спеціальний приз журі, Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні, 2021

Європа, середина 20 століття. Альберт доглядає Мію, дівчинку з крижаними зубними протезами. Міа ніколи не виходить з квартири, а жалюзі на вікнах завжди зачинені. Регулярно дзвонить телефон для того, щоб таємничий голос зі слухавки вкотре спитав про стан Мії. Це триває, доки Альберт не отримує раптову вказівку підготувати дитину до переїзду...

Англійська з українськими субтитрами.

Куратор фестивалю Сергій Ксаверов:

Десь у неназваному кутку Європи середини XX століття, чоловік, з обличчя якого ніби не сходить біль, доглядає за дівчинкою, зуби якої зроблені із льоду та мають замінюватися кілька раз на день. «Вуховертка» Люсіль Гадзігаліловіч очевидно наслідує улюблені теми режисерки, як дитинство чи ізоляція, втім, слова, мабуть, є найменш адекватним методом класифікації та опису творчості цієї режисерки. Їм краще підійдуть музика чи сни. Загальнолюдський час та географічні координати мають невелике значення для фільмів Люсіль Гадзігаліловіч. В її фільмах ми знаходимо себе, скоріше, у внутрішньому часопросторі її героїв, ніж у соціальному, який розділяють усі. У «Вуховертці»  відносність усіх координат ще більша за попередні її роботи – бачення режисерки огортає однойменний роман англійського письменника Браяна Кейтлінга, спроби класифікувати якого виглядають так само розгублено. «Вуховертка» – це подорож загублених душ у туманах власного минулого.